Головна/Довкілля/Ядерні відходи Карського моря
Що СРСР затопив у Карському морі і що з цим роблять у 2026 році
В арктичних морях залишається близько 18 тисяч радіаційно небезпечних об'єктів, затоплених у радянський період: понад 17 тисяч контейнерів із твердими радіоактивними відходами сумарною активністю близько 1,24×10¹⁵ Бк, 19 суден із відходами на борту та 735 забруднених конструкцій. Активність затоплених у Карському морі реакторів і реакторних відсіків оцінюють приблизно в 36,6 ПБк.
Найпроблемніший об'єкт — підводний човен К-27, затоплений 6 вересня 1982 року в затоці Степовій біля Нової Землі на глибині близько 30 метрів, із високозбагаченим паливом у двох реакторах. Свідчень значного витоку немає, але плани підняття обговорюються понад десятиліття й досі не виконані.
Як це стало відомо
До початку 1990-х масштаб радянських морських захоронень був державною таємницею. Публічним він став після роботи урядової комісії під керівництвом еколога Олексія Яблокова, чия доповідь 1993 року вперше оприлюднила перелік затопленого. Документ став відомий як «Біла книга».
Після цього дані увійшли в міжнародний обіг: у 1993–1996 роках працював проєкт МАГАТЕ з оцінки арктичних морів (IASAP), а підсумкові переліки увійшли в технічний документ МАГАТЕ «Inventory of Radioactive Waste Disposal at Sea» 1999 року.
Ключове тут — послідовність. Захоронення тривали десятиліттями, припинилися на початку 1990-х, і лише після цього стали відомі. Тобто міжнародна спільнота дізналася про масштаб уже після того, як усе було затоплено.
Що саме лежить на дні
| Категорія | Кількість | Сумарна активність |
|---|---|---|
| Контейнери з твердими радіоактивними відходами | понад 17 000 | ≈1,24×10¹⁵ Бк |
| Судна з відходами на борту | 19 | — |
| Забруднені конструкції | 735 | — |
| Реактори та реакторні відсіки, Карське море | — | ≈36,6 ПБк |
| Разом об'єктів в арктичних морях | ≈18 000 | — |
Частина реакторів затоплена з відпрацьованим ядерним паливом усередині, частина — без нього. Ця різниця визначає все: реактор без палива є забрудненою металоконструкцією, реактор із паливом містить ділильні матеріали.
К-27: чому саме цей човен
К-27 був експериментальним. На ньому стояли два реактори з рідкометалевим теплоносієм — свинцево-вісмутовим сплавом замість води. Човен спустили на воду в 1962 році, ввели в стрій у 1963-му.
24 травня 1968 року під час навчань стався аварійний режим, який пошкодив приблизно 20% палива в лівому реакторі. Екіпаж отримав опромінення; частина моряків загинула.
Човен не утилізували. Його затопили 6 вересня 1982 року в затоці Степовій біля Нової Землі. Реактори лишилися на місці разом із високозбагаченим паливом.
Лондонська конвенція про запобігання забрудненню моря скидами відходів передбачала для подібних операцій глибини порядку кількох тисяч метрів — на такій глибині розсіювання й ізоляція працюють інакше. К-27 лежить на приблизно 30 метрах. Це глибина, доступна водолазам, у прибережній зоні, у районі рибальства.
Друга обставина: рідкометалевий теплоносій із часом застигає, і поведінка палива в такій конфігурації прогнозується гірше, ніж у звичайному водо-водяному реакторі. Норвезькі дослідники окремо моделювали сценарій, за якого проникнення морської води до пошкодженої активної зони могло б призвести до самопідтримної ланцюгової реакції.
Чи витікає радіація станом на 2026 рік
Ні — принаймні в масштабах, які фіксують вимірювання. Спільні норвезько-російські експедиції й оцінки МАГАТЕ показували рівні радіонуклідів у Карському морі в межах фонових; окремі підвищення реєстрували безпосередньо біля об'єктів, а не в акваторії загалом.
Це важливо сформулювати точно, бо тут легко піти в обидві крайнощі. Твердження «радіація вже отруїла Карське море» не підтверджується вимірюваннями. Але твердження «отже, все гаразд» не випливає з цих вимірювань: контейнери й корпуси розраховані не на вічність, а корозія в морській воді триває безперервно. Питання стоїть не «чи є витік у 2026 році», а «що буде, коли бар'єри доруйнуються».
Плани підняття: гроші є, робіт немає
Ідея підняти К-27 і затонулий у 2003 році в Баренцевому морі К-159 обговорюється понад десять років. Її неодноразово відкладали — через відсутність спеціалізованого обладнання, кваліфікованого персоналу та через питання безпеки самої операції.
| Рік | Що заявлено |
|---|---|
| 2021 | «Росатом» оцінює підняття човнів приблизно в 24,4 млрд ₽ |
| 2025 | У проєкт федерального бюджету на 2026 рік і період 2027–2028 закладено близько 30 млрд ₽ на реабілітацію арктичних морів |
| 2026 | Заявлено підготовку до робіт |
| 2027 | Заявлений початок робіт |
Норвезька екологічна організація Bellona, яка стежить за темою десятиліттями, звертає увагу на істотну деталь: попри широке висвітлення планів у медіа, відповідного оголошення на власних каналах «Росатому» не з'явилося. Це не спростовує намірів, але робить статус проєкту неясним.
Технічна складність при цьому реальна, а не риторична. Підняття корпусу з пошкодженою активною зоною з глибини 30 метрів у арктичних умовах є операцією без прямих аналогів; будь-яка помилка в ній перетворює контрольовану проблему на неконтрольовану.
Чому це не лише російське питання
Карське й Баренцове моря — єдина екосистема з норвезькими водами й основними районами промислу тріски та інших видів, які експортуються на світові ринки. Тому Норвегія десятиліттями фінансувала спільні дослідження й моделювання: наукові роботи оцінювали, як гіпотетичний короткочасний викид у затоці Степовій вплинув би на промислові види риб Баренцевого моря.
Ця співпраця була одним із небагатьох каналів, де двосторонні відносини трималися незалежно від політики. Після 2022 року формати міжнародної взаємодії в Арктиці згорталися, і спільний моніторинг опинився під тим самим тиском, що й решта.
Наслідок конкретний: єдиним джерелом даних про стан об'єктів залишається сторона, яка їх туди помістила.
Обмеження цих даних
Інвентаризація ґрунтується на переліках, наданих радянською та російською сторонами й перевірених міжнародними експедиціями лише частково. Незалежного повного обстеження всіх об'єктів ніколи не проводилося.
Значення активності подані на момент інвентаризації й відрізняються між публікаціями через різні методики перерахунку та різні дати. Ми наводимо порядки величин, а не точні поточні значення, і не перераховуємо їх на 2026 рік.
Оцінки вартості підняття є заявленими, а не кошторисними. Історія проєкту показує, що заявлені терміни зсувалися неодноразово, тому дати 2026 і 2027 років слід читати як план, а не як факт.
Часті питання
Скільки радіоактивних відходів затопили в арктичних морях?
Близько 18 тисяч об'єктів: понад 17 тисяч контейнерів сумарною активністю ≈1,24×10¹⁵ Бк, 19 суден із відходами на борту, 735 забруднених конструкцій. Активність реакторів у Карському морі оцінюють у ≈36,6 ПБк.
Що таке К-27 і чому він небезпечний?
Радянський човен із двома реакторами на рідкометалевому теплоносії. Аварія 24 травня 1968 року пошкодила близько 20% палива в лівому реакторі. Затоплений 6 вересня 1982 року в затоці Степовій на глибині близько 30 метрів разом із високозбагаченим паливом.
Чи витікає радіація з затоплених об'єктів?
Свідчень значного витоку немає: вимірювання МАГАТЕ й норвезьких органів показували фонові рівні в акваторії. Це не гарантія на майбутнє — корпуси й контейнери руйнуються корозією.
Чи планують піднімати затоплені об'єкти?
У 2021 році «Росатом» оцінював підняття в ≈24,4 млрд ₽. У проєкті бюджету на 2026–2028 роки закладено ≈30 млрд ₽ на реабілітацію арктичних морів із початком робіт у 2027 році. Плани обговорюються понад десятиліття й неодноразово відкладалися.
Джерела
- Norwegian Radiation and Nuclear Safety Authority (DSA). Inventory and source term evaluation of the dumped nuclear submarine K-27, StrålevernRapport 6:2015. Державний орган радіаційної безпеки, рецензований звіт.
- DSA. Investigation into the radioecological status of Stepovogo Fjord. Польові вимірювання в районі затоплення К-27.
- Journal of Environmental Radioactivity. Modelling the radioactive contamination of commercial fish species in the Barents Sea following a hypothetical short-term release to Stepovogo Bay. Рецензована наукова публікація.
- Journal of Environmental Radioactivity. Impacts on the terrestrial environment in case of a hypothetical accident involving the recovery of the dumped submarine K-27. Рецензована наукова публікація про ризики самої операції підняття.
- Bellona. Is it possible to raise the sunken nuclear submarines K-27 and K-159 in the Arctic in the foreseeable future? (4 листопада 2025). Природоохоронна організація, багаторічний моніторинг теми.
- The Barents Observer. Moscow puts money on the table to raise nuclear subs from Arctic seabed (20 жовтня 2025). Регіональне незалежне видання, Норвегія.